Біологія 7 клас Урок
Тема уроку : Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.
Мета уроку: сформувати поняття про еволюцію поведінки тварин, її
пристосувальне значення в житті тварини, розвивати критичне мислення,
виховувати любов до живого.
Поняття: еволюція поведінки
Обладнання і матеріали: підручник,
відео, малюнки, фотографії.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація опорних знань.
Тестові завдання
1. Для мами пташки
розкритий дзьоб пташеняти є сигналом приносити їжу. Такі сигнали називають: а)
знаковий стимул; б) підкріплювальний сигнал; в) звукова модель; г) показник
голоду.
2. У собаки підіймаються
вуха коли вона чує звуки шорхуту біля дверей до кімнати. Така реакція є: а)
умовним рефлексом; б) безумовним рефлексом; в) інстинктом; г) научанням.
3. Дівчина під час
відпочинку на природі загубила кішку. Через чотири дні тварина повернулась
додому. Як називається такий інстинкт повернення додому: а) грумінг; б) хомінг;
в) імпритинг; г) таксис.
4. Яка причина перельотів
ластівок, лелек з України в Африку та інші місця на зимівлю: а) потреба
відкласти яйця; б) пошук самців і самок; в) відсутність корму; г) псування гнізда.
5. У групі мавп можна
спостерігати, як вони чистять одна одній шерсть, звільняючи від шкідників,
паразитів та бруду. Така поведінка є прикладом: а) умовного рефлексу; б)
пошукової поведінки; в) імпритингу; г) грумінгу.
6. В інфузорії туфельки
відсутня нервова система. Вона здатна реагувати на подразнення у формі: а)
рефлексів; б) таксисів; в) тропізмів; г) научіння.
Робота з малюнком
Розгляньте малюнки. Що спільного й відмінного в поведінці цих тварин?
Опишіть її біологічне значення.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Проблемне питання
-
Хто зображений на фото? Який тип поведінки ви спостерігаєте? Опишіть, що
намагається зробити птах?
IV. Засвоєння нових знань
Пригадайте, що таке хомінг. Що таке научіння? Що таке
вроджена та набута поведінка? Що таке безумовний рефлекс? Що таке діяльність за
допомогою знарядь?
Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві
взаємопов’язані складові -вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у
спадок нащадкам від батьків і переважає у тварин простішої організації, таких
як кишковопорожнинні, кільчасті черви та інші. До такої поведінки належить
захисна реакція гідри, коли її тіло різко скорочується під дією подразника.
Під час історичного розвитку (еволюції) разом з
ускладненням будови та процесів життєдіяльності тварин набута поведінка починає
відігравати дедалі більшу роль у пристосуванні до змінних умов
навколишнього середовища. Так, навіть молюски морські блюдечка здатні
до хомінгу. Зазвичай вони живуть на скелях, вибираючи заглиблення, які
точно відповідають за формою їхнім мушлям. Віддаляючись у пошуках їжі
на деяку відстань від свого заглиблення, у більшості випадків
вони потім його знаходять. Можна було б припустити, що тварини позначають
свій шлях якимись виділеннями, за якими й орієнтуються, але вчені
довели, що це не так. Молюски орієнтуються завдяки навігаційним здібностям
і пам’яті. Що довше вони перебували в «домі» -заглибленні, то краще
запам’ятовували його розташування. Кількість правильних повернень «додому»
була пропорційна відстані. Максимальна відстань, з якої морські блюдечка можуть
повертатися, 1 м.
Поява і розвиток нервової системи у всіх без винятку
тварин дали можливість урізноманітнювати поведінкові акти за допомогою
научіння, тобто змінювати поведінку внаслідок попереднього досвіду.
• Прості форми научіння спостерігають уже в
кишковопорожнинних. Наприклад, гідрі в акваріумі кидали піщинки. Коли одна з
них зачіпала щупальце, гідра хапала піщинку на льоту. Відчувши
неїстівність здобичі, гідра позбавлялася від піщинки. Якщо їй продовжували
кидати піщинки, то через деякий час гідра з дедалі меншою активністю
хапала приманку й швидше її позбувалася. І нарешті, після 20-30-ї
піщинки вона зовсім не реагувала на неї. У гідри виробився ефект звикання
до контакту з піщинкою.
Складнішу форму научіння можна побачити в іншого
представника кишковопорожнинних - актинії. Тварині пропонували шматочки
фільтрувального паперу, просочені запахом риби. Спочатку актинія охоче їх
хапала й ковтала. Але у процесі научіння, відчувши неїстівність паперу, вона,
схопивши приманку, відкидала П, навіть не доторкнувшись ротом. Ще через деяку
кількість повторень актинія зовсім переставала реагувати на шматочки
паперу.
• Представники кільчастих червів дощові черв’яки
виявилися здатними до научіння в Т-подібному лабіринті. Одна з гілок цього
лабіринту (з гладенькими стінками) вела в темну вологу камеру, а інша
(обклеєна наждачним папером) - у камеру, де на черв’яка очікували
неприємні відчуття (сольовий розчин або слабкий розряд
електричного струму). Для того щоб змусити черв’яка
рухатися, треба торкнутися задньої половини його тіла,
спрямувавши на нього промінь світла (пригадайте лабораторне дослідження, яке ви
виконували під час вивчення подразнення). Звичка повертати в певний бік
виробляється в черв’яків після 20-100 спроб. Вони легко розв’язують
завдання в Т-подібному лабіринті й здатні навіть до спонтанного чергування
(коли тварина, яку змусили повернути праворуч, наступного разу повертає ліворуч
у разі зміни положення камер місцями).
* Серед молюсків найбільш складною і різноманітною
поведінкою вирізняються головоногі. Ви вже знаєте, що вони мають відносно
великий і складний за будовою мозок і складний зоровий апарат.
Найцікавішою рисою статевої поведінки головоногих є їхні шлюбні демонстрації,
особливо яскраві в каракатиць. Готовий до парування самець вкривається
темними і світлими смугами. Це забарвлення призначається
переважно для інших самців, які, побачивши його, і самі вкриваються такими
самими смугами. Дрібні й непоказні самці одразу відступають, тож
справжніх бійок немає, і все обмежується цим своєрідним «залякуванням».
• Ще складніша та різноманітніша поведінка у
членистоногих, нервова система й органи чуття яких порівняно з іншими
безхребетними тваринами надзвичайно ускладнилися у зв’язку з високою
здатністю пристосовуватися до найрізноманітніших умов існування: до життя у
воді, ґрунті, на землі і в повітрі. У членистоногих відмічено навіть
поведінку, пов’язану з використанням знарядь. Зазвичай подібну діяльність
пов’язують із ссавцями. Наприклад, краб лібія захищається від ворога
за допомогою отруйних актиній, яких хапає клешнями і тримає прямо перед
собою.
Самки оси амофіли, яка трапляється по всій Україні,
риють нірки, приносять у них паралізованих гусениць, у які відкладають
яйця. На цьому турбота про потомство закінчується, і нірка закривається.
Деякі з ос додатково трамбують землю затиснутим у щелепи невеликим
камінчиком, який використовують як молоток.
Поведінку, пов’язану з використанням знарядь,
відмічено й у птахів. Так, галапагоський дятловий в’юрок може діставати комах
зі щілин у корі дерева за допомогою шипа, який він тримає у дзьобі.
Стерв’ятник розбиває товсту шкаралупу яйця страуса камінцем
У поведінці тварин, які використовують знаряддя, часто
проявляється так звана елементарна розумова діяльність. Вона відрізняється від
на-учіння тим, що тварина, зіткнувшись із новою для себе ситуацією, зазвичай з
першої спроби будує правильну модель поведінки.
Для вивчення елементарної розумової діяльності вчені
проводять різноманітні експерименти в штучних умовах. Найбільшого поширення
набув дослід із ширмою. Встановлюється велика непрозора ширма з
вертикальною щілиною посередині. З одного боку ширми поміщається тварина,
з другого -дві однакові годівниці, одна з яких містить корм, а друга порожня.
Тварина
має доступ до корму через щілину й з’їдає його
протягом декількох секунд.
Відразу після цього обидві годівниці починають
рухатися в різні боки. Ширина щілини дає змогу бачити початковий напрямок руху
годівниць. Тварина правильно розв’язує завдання тоді, коли пересувається слідом
за невидимим через ширму кормом і чекає на його появу біля краю ширми.
Цей експеримент дає можливість робити висновок про те, чи можуть тварини
будувати свою майбутню поведінку, прогнозуючи зовнішні явища.
Еволюція поведінки в різних груп тварин відбувалася
незалежно. Її напрями визначаються необхідністю пристосовуватися до змін умов
середовища життя. На рівень складності поведінки впливають особливості не
тільки будови нервової системи, а й способу життя. Ви вже переконалися, що у
тварин, які ведуть активний спосіб життя, поведінкові акти складніші. У
деяких соціальних комах (як-от, медоносна бджола) здатність до научіння, що
підкріплюється кормом, перебуває на такому самому рівні, як і в собаки.
Отже, кожна тварина здатна до поведінки такої
складності й доцільності, яка потрібна саме для цього виду. І якщо ту чи ту
тварину називають «примітивною», це означає, що або вона ще мало вивчена, або
ви недостатньо знайомі з інформацією про неї.
Цікаво!
* Деякі види медуз відомі своєю здатністю заздалегідь
відчувати наближення шторму за допомогою органів, які вловлюють інфразвук.
Акустичні удари із частотою 8-13 герц створюються передштормовим вітром і
розповсюджуються на великі відстані. Медузи вже за двадцять годин до
початку шторму розпізнають його наближення і вчасно вирушають у безпечні
зони. За принципом роботи «інфравуха» медузи біоніки створили автоматичний
прилад - провісник буревіїв. Він дає змогу уникати багатьох страшних наслідків
шторму, бо попереджає про нього за 15 годин, тоді як традиційний барометр
- тільки за дві години.
• У деяких видів паразитичних плоских червів з класу
Сисуни відмічено поділ на касти на стадії личинок (як у мурашок або
термітів). У першому проміжному хазяїні - молюску - частина личинок стає
«солдатами», знешкоджує чужих личинок і охороняє іншу частину своїх
личинок, даючи їм можливість нормально розвиватися.
• Стерв’ятник розбиває шкаралупу яйця страуса камінцем
• Ритуал залицяння у лебедів
V. Узагальнення та систематизація
знань
Тестування
(виберіть одну правильну відповідь)
1. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із
засновників етології:
а) Н. Тінберген; б) Ч. Дарвін; в) І. Павлов; г) К.
Лінней.
2. Визначте, прикладом чого є реакція слідування у
птахів: а) безумовного рефлексу; б) таксису; в) імпринтингу; г) хомінгу.
3. Визначте назву поведінки, яка формується на основі
індивідуального досвіду тварини: а) умовна; б) соціальна; в) спадкова; г)
набута.
4. Визначте, прикладом чого є грумінг: а)
дослідницької поведінки; б) кормової поведінки; в) гігієнічної поведінки; г)
гри.
5. Укажіть групу тварин, представникам якої притаманна
ехолокація: а) комахи;
б) хрящові риби; в) амфібії; г) рептилії.
6. Зазначте характерну рису анонімних угруповань
тварин: а) кожний із членів «знає в обличчя» всіх інших; б) можливий
розподіл ролей; в) спостерігають найпростішу ієрархію - лінійну; г) сигнали
поширюються безадресно.
7. Назвіть тварину, яка веде поодинокий спосіб життя:
а) медоносна бджола; б) зозуля звичайна; в) кенгуру гігантський; г) шимпанзе
звичайний.
8. Укажіть літеру грецького алфавіту, якою позначають
перше місце в ієрархії домінування тварин: а) а (альфа); б) (З (бета); в) 0
(тета); г) ш (омега).
9. Визначте, як дослідники називають особину, що не
узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б)
омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
10. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо
бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б)
понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку
півночі.
11. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову
танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г)
Ч. Дарвін.
12. Укажіть назву поведінки, яка недоречна щодо
обставин, у яких перебуває тварина: а) соціальна; б) зміщена; в) спадкова; г)
набута.
13. Укажіть сигнали, які насамперед використовують
тварини, що перебувають на великій відстані в лісах: а) зорові; б)
звукові; в) хімічні; г) електромагнітні.
14. Укажіть тварин, які найкраще розв'язували завдання
в «досліді із ширмою»: а) голуби; б) кури; в) черепахи; г) вовки.
VI. Підсумок уроку.
VIII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 49 Запорожець, підготуватися до к/р
Немає коментарів:
Дописати коментар