Відео до уроку біології 8 клас "Імунізація. Алергія. СНІД"

Біологія 8 клас План конспект уроку "Імунізація. Алергія. СНІД"

Біологія 8 клас  Урок №

Тема: Імунізація. Алергія. СНІД.

Мета: сформувати поняття про імунізацію, алергію та СНІД; розвивати навички роботи з підручником та додатковою літературою; виховувати інтерес до свого організму та здоров’я

Обладнання:  фото, схеми

Поняття: імунізація, алегрія, СНІД.  

 Тип уроку: засвоєння нових знань                                       

Хід уроку

I.       Організація класу

II.    Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1.      Імунітет – це? (здатність організму протидіяти збудникам інфекційних та івазійних захворювань, а також впливу речовин, що мають антигени)

2.      Антигени – це? (це чужорідні для організму речовини, що входять до складу вірусів, бактерій, паразитів )

3.      Імунна система – це?(це система органів і тканин, які захищають організм від чужорідних для нього організмів і сполук)

4.      До центральної частини імунної системи належить (червоний кістковий мозок, тимус)

5.      До переферичної …..(лімфатичні вузли, селезінка, мигдалини, апендикс)

6.      Дайте характеристику вродженому та набутому (природний, штучний) імунітету

     III.  Мотивація навчальної діяльності

Історична довідка

До появи вакцин люди могли отримати імунітет до інфекційних захворювань лише шляхом підхоплення таких захворювань та одужання після них. Натуральну віспу було подолано саме таким чином за допомогою щеплень, які завдавали м'якшого ефекту, аніж природна хвороба.

 Ці щеплення з Туреччини в Англію в 1721 році привезла Леді Мері Вортлі Монтаґу. У 1798 році Едвард Дженнер запровадив значно безпечнішу процедуру щеплення коров'ячою віспою. Ця процедура, яку називали вакцинацією, поступово замінила щеплення натуральною віспою. До 1880 року вакцини/вакцинації стосувались лише віспи, але Луї Пастер розробив методи імунізації від курячої холери та сибірської виразки тварин, і людського сказу, та запропонував розширити терміни вакцини/вакцинації для покриття цих нових процедур.

IV.Засвоєння нових знань

Розповідь з елементами бесіди

Імунізація.

 Імунітет можна виробити штучно. Для цього в організм вводять ослаблені або вбиті збудники тієї чи іншої хвороби. Ослаблена таким чином отрута збудників хвороби приводить до вироблення відповідних антитіл. Такий імунітет навивають штучним імунітетом.

У медичній практиці для надання термінової імунної допомоги хворій людині вводять сироватку, виготовлену із плазми крові перехворілих людей або тварин. У такій сироватці вже є готові антитіла проти збудників хвороби. Імунітет, який набувається шляхом введення лікувальних сироваток, називають пасивним імунітетом. Ця форма імунітету є короткотривалою.

Відомо, що запобігти хворобі легше, ніж її лікувати. Саме тому велике значення в попередженні таких хвороб, як віспа, дифтерія, коклюш тощо, мають запобіжні щеплення.

Існує ряд хвороб, проти яких виробити імунітет неможливо. Це — грип, ангіна та інші, на які людина може хворіти багато разів протягом свого життя.

Алегрія

Алергія – стан підвищення чутливості організму у відповідь на дію алегрегу. Алерген – речовини, які спричиняють алегрічну реакцію. (мал.212 ст.261 підручник)

СНІД

Снід – синдром набутого імунодифіциту – захворювання, спричинене вірусом імунодифіциту людини (ВІЛ)

Шляхи передечі захворювання:

- через кров;

- від матері до дитини;

- статевим шляхом.

V.Закріплення знань.

    Заслуховування повідомлень учнів на теми «Алегрія», «Снід»

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання. Вивчити § 57-58  Матяш, підготуватися до узагальнення та систематизації знань з теми: «Регуляція функцій організму»

Біологія 7 клас План-конспект уроку на тему "Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика"

Біологія 7 клас                                                                                      Урок №

Тема: Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика   

Мета: сформувати уявлення про вплив людини на екосистеми та екологічну етику; розвивати екологічне мислення та виховувати екологічну культуру.

Обладнання: підручник, фото, стенд

Поняття: екологічна етика, раціональне природо використання

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1.    Що називають угрупованням?

2.    Як різні рослини співіснують в угрупованні?

3.    Як тварини пристосовуються до сумісного життя в угрупованні?

4.    Які приклади взаємовигідного співіснування організмів вам відомі?

5.    Опишіть можливі взаємозв'язки між окремими організмами із запропонованого переліку: коиик, дуб, конюшина, синиця, грак, пшениця, гусінь, сова, миша.

6.    Як ви розумієте вислів: «Зайвих організмів у природ немає — природ потрібні всі,?

7.    Який склад має екосистема?

8.    На які групи поділяють екосистеми?

9.    Які зв'язки існують між мешканцями екосистем: а) лісу, б) озера?

10.    Куди в екосистемі лісу зникають минулорічна трава та опале листя, рештки померлих тварин?

11.    Наведіть приклади штучних екосистем.

12.    Яке значення штучних і природних екосистем?

Біологічний диктант (вставте пропущене, закінчіть речення).

1. Екосистемою називають ___________. 2. Сукупність особин одного виду, яка займає певну територію та мешкає відносно відмежовано від інших особин свого виду, називається ___________. 3. Абіотичними факторами є ___________. 4. Фотоперіодизмом називають ___________. 5. Білий ведмідь за відношенням до тепла належить до ___________ тварин. 6. До нічних тварин належать ___________. 7. Заєць, гусениця, козуля займають трофічний рівень ___________. 8. Редуцентами в екосистемах є ___________. 9. Ланцюги живлення починаються з ___________. 10. Якщо тварини займають близькі екологічні ніші, то боротьба між ними ___________. 11. Зв'язки організмів в екосистемі за живленням називають ___________. 12. Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий організми запасають лише ___________ енергії.

      ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою

Цікаві факти

Кожної години на нашій планеті:

·         1700 акрів продуктивної землі стає пустелею;

·         близько 2000 дітей помирає з голоду;

·         55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;

·         1000 чоловік вмирають від отруєння водою;

·         2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;

·         5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини:

·         знищується більше 51 акра тропічних лісів;

·         використовують близько 35000 барелів нафти;

·         знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання;

·         виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

Оголошення теми та мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика  

Провідні вчені, мислителі і політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, значне зменшення біопродуктивності і біорізноманіття, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів при одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов'язані з інтенсивним зростанням населення Землі та розвитком науково-технічної революції протягом останніх 40-50 рр. До розвитку глобальної екологічної та соціально-економічної кризи, яка сьогодні загрожує існуванню нашої цивілізації призвели кілька "вибухів": демографічний, промислово-енерготехнічний, вибух насильства над природою.

Вчений Р. Маккамари припускав, що на початку ХХІ ст. населення планети щорічно збільшуватиметься на 100 млн., причому 90% з них - за рахунок країн, що розвиваються. У 1650 р. чисельність населення світу становила близько 500 млн. чоловік, протягом наступних 200 р. вона збільшилась вдвічі, і ще раз удвоє зросла уже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. кількість населення Землі досягла 4 млрд. чоловік. Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чол. Це означає, що кожного тижня до населення Землі додається 1,7 млн. людей - стільки, скільки мешкає сьогодні в таких містах України, як Запоріжжя, Вінниця, Житомир, разом узятих.

Прогнозні оцінки показують, що у найближчому майбутньому чисельність населення продовжуватиме зростати" на 3 чол. /сек., тобто" 90 млн. чол. /різ. і досягне в 2000 р. 7-8 млрд. А до 2100 р. чисельність населення становитиме" 9-13 млрд. чол., хоча для всіх цих людей природних ресурсів і можливостей біосфери для підтримки життя буде вже абсолютно недостатньо. Навіть при 7-8 млрд. будуть мати місце масові вимирання від голоду й хвороб.

На країни, що розвиваються, припадає 80% приросту населення, в розвинених країнах він не перевищуватиме і 1%.

Добробут людей тісно пов'язаний зі збільшенням кількості населення, розвитком господарства й станом довкілля.

Вченими підраховано, що сучасна біосфера Землі здатна підтримати нормальне функціонування і розвиток людства, кількість якого не перевищуватиме 4-5 млрд. чол., та ще й за умов оптимального розподілу національних прибутків, взаємодопомоги, взаємопідтримки, і взаєморозуміння націй, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення всіх людей планети, раціонального, природокористування і охорони довкілля.

Нерегульоване примноження населення веде до зростання енерго- та промислового виробництва і як наслідок - зростання забруднень довкілля, утворення кислотних дощів, озонових дір, парникового ефекту, хвороби, зубожіння більшості населення.

Сьогодні 10 млн. дітей у світі недоїдають, а понад 200 млн. харчуються неповноцінно. За матеріалами ООН, близько 25 млн. чол. сьогодні не мають якісної питної води.

Військова справа і виробництво зброї в розвинених країнах є найжадібнішим споживачем природних ресурсів і одним із найсерйозніших забруднювачів довкілля. Для задоволення своїх зростаючих потреб і збільшення комфортності існування людство розвинуло до незвичайно високого рівня енергетику, хімічну, нафтопереробну, металургійну, гірничо-видобувну, машинобудівну і легку промисловість, транспорт і засоби зв'язку.

Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби авто- і автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу.

А в природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тон промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, із них 338 млн. тонн потенційно небезпечні.

Вчені стверджують, що у наступні 20-30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світ може втратити більше мільйона видів рослин і тварин.

За даними ООН, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких зазнають негативного впливу явища опустелювання.

Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів.

Отже, як бачимо, такі явища, як опустелювання, деградація ґрунтів, деградація біосфери і зменшення її біорізноманіття, збільшення кількості кислотних дощів, розвиток парникового ефекту та поява озонових дір у атмосфері, тобто глобальні негативні кліматичні й біологічні зміни розвиваються під впливом неконтрольованої, неузгодженої з законами життя природи антропогенної діяльності. Чим активніша ця діяльність, тим сильніша зворотна реакція Природи, яка відплачує людям за їх бездумне втручання у віками налагоджений ритм і режим життя біосфери.

Яскравим прикладом можуть бути регіони великих міст промислових і енергетичних центрів, де за комфорт існування люди розплачуються хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя. Величезна кількість отруйних речовин виноситься поверхневими і ґрунтовими водами в ріки, звідки - в моря й океани. До них додаються забруднювачі, що переносяться вітрами.

У результаті в багатьох прибережних районах Європи, Азії, Америки, Африки за останні 20 років дуже погіршилися екологічні умови, зменшилась кількість риби, молюсків, планктону, птахів, збільшилась кількість захворювань людей, почастішали явища "червоних" припливів, "цвітіння" води, що приносить із собою загибель усього живого від нестачі кисню і створюють все більші "мертві зони".

Хижацький вилов риби у Світовому океані й внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів в усьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риби.

Дуже швидкими темпами деградують ґрунти в усьому світі. Як відомо, для утворення родючого ґрунту потрібні тисячі, а то й мільйони років. А сучасна людина здатна зруйнувати ґрунт за 1-2 роки.

Щороку землі України втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. Підприємства Мінхімпрому й Міндобрив скидають у ріки й водойми України щорічно" 50 млн. тонн агресивних речовин, що містять зокрема, фтор, фенол, формальдегід, пестициди.

Величезну тривогу в світі викликає перезабруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення озонових дір і розвитку парникового ефекту на планеті.

В результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, в тому числі й людини не існує.

Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливість їх відтворення.

Довкілля - природній капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів - лісів, ґрунтів, корисних копалин. чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання для учнів

Скласти пам’ятку «Екологічна етика людини»

Екологічна етика (грец. oikos — оселя, середовище і logos — слово, вчення) — галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб'єкт, заснованих на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої і нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.

Пам'ятайте!

Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями Рембрандта.

Необхідні подальші величезні зусилля, щоб дії людини набули мудрості, неупередженості й обачності. Якщо ж в її поведінці, як і досі, переважатимуть роз'єднаність, антагонізм, жадібність, то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, яка оточує нас. І тоді навряд чи в людини залишаться шанси вижити.

VІ. Домашнє завдання:

Вивчити відповідний параграф  із підручника. Міні проект Заповідні території України



Біологія 7 клас План - конспект уроку "Ланцюги живлення і потік енергії"

Біологія 7 клас        Урок №

Тема: Ланцюги живлення і потік енергії

Мета: розглянути особливості ланцюгів живлення і потоку енергії в екосистемах; розвивати вміння знаходити взаємозв'язки між об'єктами вивчення та вміння аналітично мислити;  виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Обладнання: схемами колообігу різних елементів в екосистемах, фотографії або рисунки різних екосистем.

Поняття: живлення, ланцюги живлення, потік енергії, природні  умови, сонячна радіація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Термінологічне лото

-          Середовище існування

-          Екологічні чинники

-          Абіотичні чинники

-          Біотичні чинники

-          Антропогенні чинники

-          Популяція

-          Екосистема

-          Екологічна ніша

      ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проаналізуйте фото, поясніть які процеси на ньому зображенні, як вони стосуються теми уроку 

Оголошення теми та мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

 Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких складається тіло організмів.

У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.

Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем

У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.

Ланцюг живлення — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.

Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.

Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо.

Робота зі схемою

Частина біомаси відмерлих продуцентів, яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.

У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.

Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).

V. Узагальнення та систематизація знань

Дати відповіді на питання.

♦   Що таке ланцюг живлення?

♦   Що таке колообіг речовин?

♦   Як відбувається потік енергії в екосистемі?

♦   Чому до наступної ланки харчового ланцюга переходить не вся енергія?

VІ. Домашнє завдання:

Вивчити відповідний параграф  із підручника. Міні проект. Як тварини пристосовані до життя в різних умовах



Підсумок проведення Тижня хімії та біології у школі

У період з 03.04 по 07.04.2017 року

у школі проходив предметний тиждень хімії та біології.

 Метою проведення тижня було, розвиток пізнавального інтересу до біології та хімії як наук, формування екологічного світогляду та екологічної культури учнів, виховання у учнів свідомого та дбайливого ставлення до свого життя та здоров’я.   

            Протягом цього періоду було проведено ряд заходів, а саме:

·        Виставка стінгазет «У світі біології»;

·        Перегляд відео «Хімічна та біологічна зброя. ЇЇ наслідки»;

·         Розгадування кросворду «Учені хіміки»;

·         Фотовиставка «Земля – наш спільний дім»;

·         Вікторина «У світі тварин»;

·         Вікторина «Цікава хімія»;

·         Позакласний захід «Ми планету у теплих долонях для нащадків своїх   збережем»;

·         КВН «Пізнай самого себе»;

         Всі заходи були актуальними та відповідали віковим особливостям учнів, учні були активними. Підсумок предметного тижня пройшов у вигляді КВН «Пізнай самого себе». Переможців було відзначено на шкільній лінійці.