ЖИТТЯ У КОНЦЕНТРОВАНІЙ СУЛЬФАТНІЙ КИСЛОТІ?

        Озеро у кратері вулкану Ієн, на сході острова Ява (Індонезія), є найбільшою природною кислотною водоймою у світі. А за концентрацією кислоти у його водах немає аналогів у світі – ph становить 0,3. Подібними до нього є, хіба, арґентинські ріка Аґріо (ph 0,37) та озеро Кавіагве (ph 2,5), які пов’язані із вулканом Копагве, чи новозеландська ріка Ванґегу (ph 1,4-7,0), що витікає із кратерового озера вулкану Руапегу, або костарікійська ріка Аґріо (ph 2-3), яка витікає із вулкану Поас. Не дивуйтесь, що різні ріки у Арґентині та Коста Риці носять одинакові назви, адже іспанське слово “Agrio” означає “Кислий”. Зрозуміло, що вода у цих водоймах кисла, аж занадто… Для порівняння, кислотність шлункового соку людини становить ph 2-3. То ж зрозуміло, що біологічні тканини, не те що живі орґанізми, у кислотних водоймах руйнуються і не можуть жити.........

Якщо припустити, що Пекло існує, то воно знаходиться саме тут: озеро із гарячою сульфатною кислотою завширшки 361 метр та глибиною 200 метрів, ядучі випари сірководню, джерела, які вивергають окріп, струмені гарячої пари, важкі метали та цілі пласти жовтої сірки, котра час до часу спалахує, отруюючи і без того задушливу атмосферу кратеру… Усе як належиться вулкану, котрий завмер у підступній дрімоті. Та от вчені настирливі у своєму прагненні пізнання, вони шукають сліди можливого життя навіть у таких непривітних місцях, як озеро Каваг Ієн. І їх пошуки увінчалися успіхом…

Біологам вдалось виявити цілі екосистеми мікроорґанізмів, які населяють саме озеро Каваг Ієн та ріку Банюпагіт-Банюпутіг, яка витікає з нього. Вони знайшли тут угруповання Археїв (Archaea Woese, Kandler & Wheelis, 1990), Бактерій (Bacteria (Haeckel, 1894) Woese, Kandler Wheelis, 1990) та примітивних Евкаріот (Eukaryota Whittaker & Margulis, 1978). У кислотних водах озера Каваг Ієн мікробіологи знайшли лише 3 види археїв, які здатні виживати у його екстремально токсичних умовах. До значного подиву вчених, після досліджень рибосомальної РНК, вони не знайшли жодного збігу із відомими видами кислотолюбних (ацидофільних – авт.) археїв. Можливо, такий результат спричинений використанням інших праймерів для молекулярного дослідження, ніж ті, що внесені до баз даних. Натомість, виявлено їх спорідненість до архей із глибоководних термальних джерел… Яким чином мікроорґанізми, що живуть на глибинах понад 2000 метрів під поверхнею океану потрапили у високогірне озеро на висоті 2700 метрів над морем, залишається незрозумілим.