План конспект уроку, біологія 8 клас на тему "Будова і функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі"

Тема: Будова і функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі. 

Мета уроку: розширити знання учнів про кровоносну систему; сформувати уявлення учнів про різноманітність судин та рух крові по них; сформувати уявлення про велике та мале коло кровообігу розвивати навички розрізняти різні види кровотеч та надавати першу медичну допомогу; виховувати інтерес до предмету.

Обладнання: схема кровообігу, малюнки, підручник, таблиця  

Поняття та терміни: артерії, вени, капіляри, мале коло кровообігу, велике коло кровообігу, артеріальний тиск, гіпертонія, гіпотонія.

Тип уроку: засвоєння нових  знань

Хід уроку

I.                   Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

II.                Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування

-          З яких фаз складається серцевий цикл?

-          Які основні характеристики окремих фаз серцевого циклу?

-          Що впливає на діяльність серця?

-          Як здійснюється нервова регуляція серця?

-          За рахунок чого відбувається гуморальна  регуляція серцевої діяльності?

-          Чому слід уникати надмірних фізичних перевантажень і стресів?

III.             Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Здивуй! Зацікав!»

У м’язах на 1 мм² поперечного перерізу налічують понад 2 тис. капілярів. У стані спокою відкритими є лише 5-10% з них, тоді як інші закриті за допомогою особливих м’язів-затискачів. Під час активної діяльності органа ці м’язи розслаблюються і капілярний кровообіг різко зростає. Загальна площа перетину всіх капілярів тіла людини становить приблизно 6300 м² , а їхня кількість – близько 150 млрд. якщо всі капіляри організму людини скласти в лінію, ними можна було б обперезати земну кулю 2,5 рази (загальна довжина капілярів сягає 100 тис. км).

Отже, сьогодні ми продовжуємо вивчати органи кровообігу організму людини.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.            Будова і функції кровоносних судин.

Проблемне питання

-          Які бувають кровоносні судини та яка їхня будова? (підручник ст.107 мал.88)

Робота в парах

1 пара — Схарактеризувати особливості будови та функції артерій.

2 пара — Схарактеризувати особливості будови та функції вен.

3 пара — Схарактеризувати особливості будови та функції капілярів.

Презентації результатів самостійної роботи групами

1 пара — Особливості будови та функції артерій

Артерії (від грец. arteria — судина) — це судини, по яких кров рухається в напрямі від серця. В артеріях кров рухається з великим тиском, який вони витримують завдяки будові своїх стінок. Стінки артерій складаються з трьох шарів: внутрішнього ендотеліального (шар плоских клітин, які щільно прилягають одна до одної), середнього м’язового та зовнішнього сполучнотканинного. Середній шар — найтовщий, складається з кільцевих гладеньких м’язів.

2 пара — Особливості будови та функції вен

Вени — це судини, по яких кров надходить від органів тіла, рухається в напрямі до серця. Стінки вен складаються з таких шарів, як і артерії, хоча м’язовий шар у них менш розвинений і еластичних волокон мало. На відміну від артерій, усередині вен є кишенькові клапани, які під час руху крові в бік серця притискуються до стінок судин, а при зворотному русі крові розправляються й перегороджують їй шлях.

3 пара — Особливості будови та функції капілярів

Капіляри (від латин. capillaris — волосяний) — це найтонші судини, які зв’язують дрібні артерії з найдрібнішими венами. Стінки капілярів складаються з одного шару плоских епітеліальних клітин, які дістали назву ендотелію. Через стінки капілярів відбувається обмін речовин між кров’ю та тканинами. Загальна кількість капілярів великого кола кровообігу 2 млрд, а загальна довжина їх 100 тис. км. Унаслідок того, що кров у капілярах перебуває під тиском і рухається повільно, в артеріальній її частині, вода й розчинені в ній поживні речовини просочуються в міжклітинну рідину. У венозній частині капілярів тиск крові зменшується, і міжклітинна рідина надходить знов у капіляри.

Заповнення таблиці

Тип судин	Особливості будови	Функції	Діаметр, мм	Швидкість крові, см/с	Тиск, мм рт. ст.
Артерії
Вени
Капіляри

2.      Рух крові

А. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця та переходить в аорту. Аорта розгалужується на артерії. У кожному органі вони поділяються на дедалі менші судини, які переходять у густу капілярну сітку. Проходячи по капілярах, кров омиває всі тканини, віддає їм кисень і при цьому перетворюється на венозну, насичується вуглекислим газом і продуктами розпаду.

З капілярів кров збирається в дрібні вени, потім у більші, й у 2 великі. Вени голови, шиї, верхніх кінцівок утворюють верхню порожнисту вену, а вени усіх інших частин тіла впадають у нижню порожнисту вену. Обидві вени впадають у праве передсердя.

Отже, шлях від лівого шлуночка через артерії, капіляри, вени всіх органів тіла до правого передсердя називається великим колом кровообігу. Кров, циркулюючи по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами й забирає від них продукти обміну.

 Б. Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку, куди венозна кров надходить із правого передсердя.

              З правого шлуночка венозна кров потрапляє через венозний стовбур, який поділяється на дві легеневі артерії — праву й ліву, — у легені. Легеневі артерії розпадаються на дедалі дрібніші артерії та переходять у капіляри, які густо оплітають альвеолярні пухирці, куди надходить атмосферне повітря. У капілярах легенів венозна кров перетворюється на артеріальну. Від капілярів починаються дрібні вени, які зливаються й утворюють 4 легеневі вени, що впадають у ліве передсердя. Роль малого кола кровообігу полягає в тому, що в капілярах легень забезпечується відновлення газового складу крові.

Отже, шлях крові від правого шлуночка через легеневі артерії, легеневі капіляри, легеневі вени до лівого передсердя називається малим колом кровообігу.

Запитання для обговорення

•     Чому кров рухається по судинах?

Причини руху крові по судинах:

— ритмічна робота серця;

— різниця тисків у різних частинах кровоносної системи;

— присисна дія грудної порожнини.

Довідковий матеріал

Тиск крові в аорті — 120–150 мм рт. ст.

Тиск крові в артеріях — до 120 мм рт. ст.

Тиск крові в капілярах — до 20 мм рт. ст.

Тиск крові в порожнистих венах — 3–8 мм рт. ст. до мінімального (нижче за атмосферний).

Розповідь учителя

Тиск крові в судинах неоднаковий у різні фази роботи серця. Під час скорочення серця він вищий — це максимальний (систолічний) тиск, під час розслаблення — мінімальний (діастолічний).

Це цікаво

•    У новонародженого максимальний тиск крові приблизно 76 мм рт. ст., мінімальний — 40–50. У період статевого дозрівання ріст серця випереджає ріст кровоносних судин, що позначається на величині артеріального тиску. Після 50 років — тиск стає 130–145 мм рт. ст.

Розповідь учителя

Кров’яний тиск у людини вимірюють у плечовій артерії за допомогою тонометра. У нормі судини перебувають у стані деякого напруження — тонусу. При деяких захворюваннях тонус судини порушується. Коли збільшується тонус, судини звужуються. Тиск у кровоносній системі підвищується (гіпертонія). При цьому збільшується навантаження на серце. Понижений тиск — гіпотонія. У цьому разі порушується кровопостачання органів. Погіршуються умови їхньої роботи.

Проблемне питання.

•    Чи з однаковою швидкістю рухається кров по судинах?

(Обговорення відповідей учнів.)

Швидкість крові не скрізь однакова:

— в аорті — 0,5 м/с;

— у капілярах — 0,5–1 мм/с;

— у венах при наближенні до серця — 0,2 м/с.

По судинах великого та малого кіл кровообігу кров перетікає за 25 с (при пульсі 72 уд/хв).

•     Чому швидкість крові не однакова в різних судинах?

Очікувані відповіді учнів

Неоднаковий діаметр кровоносних судин. Поперечний переріз усіх капілярів перевищує більш як у 500 разів діаметр аорти. Швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для обміну речовин.

•     Як забезпечується рух крові по венах?

(Відповіді учнів записуються й узагальнюються.)

У венах, які розташовані нижче від серця, рух крові утруднений, бо їй доводиться підніматись проти сили власної ваги.

Рухові крові по цих венах сприяють додаткові фактори:

•     скорочення скелетних м’язів, які стискують розміщені в них вени;

•     скорочення діафрагми, яка стискує черевні нутрощі та їхні вени;

•     негативний тиск у грудній порожнині, який, зменшуючись при кожному вдихові, присмоктує кров до серця.

Проблемне запитання  (самостійна робота з підручником ст.110)

Гіпертонія – це?

Гіпотонія – це?

3.      Кровотечі

Розрізняють капілярну, венозну й артеріальну кровотечі. (підручник ст. 11-112)

Капілярна кровотеча - це пошкодження най дрібніших судин (капілярів). Вона виникає навіть за незначного поранення. Оскільки кров по капілярах тече повільно і під невеликим тиском, то капілярні кровотечі не призводять до значної втрати крові й легко зупиняються. Пошкоджені капіляри швидко закриваються тромбом, що утворюється внаслідок зсідання крові. Першою допомогою при капілярних кровотечах є знезараження місця поранення розчином гідроген пероксиду або йодною настойкою і накладання на нього стерильної пов'язки.
До капілярних кровотеч належать і кровотечі з носа. Щоб припинити таку кровотечу, затисніть ніс, а на перенісся покладіть хустинку, змочену холодною водою.

Венозна кровотеча. Щоб зупинити венозну кровотечу, спочатку тимчасово притискають пошкоджену судину, потім знезаражують рану і накладають тиснучу пов'язку. Після надання першої допомоги потерпілого відправляють у травматологічний пункт.

Артеріальна кровотеча - це ушкодження артерій, у результаті чого кров витікає у вигляді пульсуючого струменя, подібного до фонтана. Ця кровотеча особливо небезпечна для життя і потребує негайних дій.

 Насамперед треба швидко притиснути ушкоджену судину в точках, де прощупується пульс, і накласти джгут (гумовий чи з іншого матеріалу)

Мал. Способи зупинки артеріальної кровотечі (1). Місця накладання джгута (2)

Щоб не пошкодити нерви і шкіру, його накладають поверх одягу, хустки або іншої м'якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем або ж зробити закрутку з будь-якого шнура, тканини. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну палицю і закручують тканину до зупинки кровотечі. Потім палицю прибинтовують до тіла. Після зупинки кровотечі потерпілого треба негайно відправити до лікарні. Джгут залишають на кінцівках не більше як на 1,5-2 години, а в холодну пору року - на 1 годину, інакше настане омертвіння тканин. Щоб цьому запобігти, до джгута приколюють записку з точним зазначенням часу його накладання. Якщо потерпілого за цей час неможливо доправити до лікарні, через 1,5-2 години джгут послабляють на 1-2 хв. Якщо кровотеча триває, джгут знову затягують.

Внутрішні кровотечі - кровотечі в черевну порожнину, порожнину грудей, черепа - надзвичайно небезпечні. Встановити наявність внутрішньої кровотечі можна тільки за зовнішнім виглядом людини. Вона стає блідою, виступає холодний піт, пульс частішає і слабне. У такому разі треба негайно викликати «швидку медичну допомогу». До її прибуття потерпілого кладуть або напівсадять і не рухають з місця. До ймовірного місця кровотечі (живота, грудей, голови) прикладають холодний компрес (мішечок з льодом чи снігом, грілку або пляшку з холодною водою).

IV.              Узагальнення і закріплення знань

Вправа «Біологічний диктант. Закінчити речення»

1. Система кровообігу складається з різних за будовою і функціями судин-артерій, вен і _____________________________________.

2. Артерії – це судини, які несуть кров від серця до _____________________.

3. Стінка всіх артерій складається з трьох шарів: внутрішнього, середнього та ___________________________________.

4. Внутрішній шар побудований з особливої сполучної тканини - _____________________________.

5. Середній шар побудований з волокон непосмугованої м’язової тканини та _____________________________.

6. За рахунок скорочення чи розслаблення м’язів може змінюватися просвіт _____________________________.

7. Еластичні волокна надають артеріям _____________________________.

8. Зовнішній шар побудований з нещільної сполучної тканини, в ньому проходять вени, що регулюють ________________________________________.

9. Капіляри – це найдрібніші кровоносні судини, стінки яких утворені лише одним шаром ______________________________________________________.

VI. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, вказують на особливості регуляції травлення, на важливість профілактичних заходів щодо запобігання захворюванню органів травлення.

IV. Домашнє завдання: параграф 22-23

Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти пам’ятку  щодо  надання першої медичної допомоги при кровотечах.