План виховної роботи на ІІ семестр 2016-2017 н.р.

План

виховної роботи

на ІІ семестр 2016-2017 н.р.

№ п/п

Назва заходу

Дата проведення

Січень – місячник громадянського виховання

«Я громадянин, я патріот »

1	Гра «Я - українець »	13.01
2	Лінійка до Дня Соборності України «Суверенна моя Україна»	20.01
3	Конкурс малюнків «Навчальний рік без ДТП»	23.01-27.01
4	Лінійка «Любіть Україну , як вірні сини.» (Вшанування героїв пам’яті Крут)	27.01

Лютий - місячник військово-патріотичного виховання

«Патріотами не народжуються, ними стають»

1	Лінійка «Афганістан»	13.02
2	День святого Валентина	14.02
3	Брей – ринг до Дня рідної мови «Скарбничка рідної мови»	22.02
4	Спортивний конкурс «Спритні! Сміливі! Завзяті!(1-4 класи)	24.02

Березень – місячник здорового способу життя

«Ми – за здоровий спосіб життя»

1	Конкурс стіннівок, плакатів на тему: «Скажемо: НІ! - шкідливим звичкам»	Протягом місячника
2	Свято 8 березня	07.03
3	Захід «Геть байдужість від здоров’я »	17.03
4	Вікторина «Бережи соє здоров’я»	24.03

Квітень – місячник екологічного виховання

«Душа природи чуйна і ласкава»

1	Конкурс малюнків «Збережемо ліс»	Протягом місячника
2	Космічний брей - ринг	14.04
3	Конкурс «Збережемо нашу Землю!»	21.04
4	Лінійка «Чорнобиль не має минулого часу»	26.04

Травень – місячник родинно-сімейного виховання

«З родини йде життя людини»

1	Захід «У світі все починається з мами»	05.05
2	Мітинг-реквієм «Світлий День Перемоги»	09.05
3	Конкурс «Моя дружна сім’я »	19.05
4	Свято  Останнього  дзвінка.	26.05

Біологія 9 клас Узагальнення та систематизація знань з теми "Терморегуляція. Виділення"

Узагальнення та систематизація знань з теми:

«Терморегуляція. Виділення»

І варіант

І-рівень

Виберіть одну правильну відповідь:

1.     Вкажіть структурну і функціональну одиницю нирки

а) нефрон                                                       б) нейрон

2.     Вкажіть речовину, яка утворює внутрішній шар нирки

а) мозкова речовина                                     б) кіркова речовина

3.     Споживання якого овочу сприяє розчиненню солей і запобігає утворенню в нирка 

а)дині                                                             б) кавуна

4.     Назвіть термін, яким позначають середній шар шкіри  

а)дерма                                                           б)епідерміс

5.     Укажіть захворювання, яке спричиняють кліщі  

а) стригучий лишай                                      б) короста

6.     Вкажіть шари, з яких складається шкіра   

а) епідермісу, дерми і підшкірної клітковини    

б)дерми і підшкірної клітковини

ІІ-рівень

Закінчіть речення:

1.     Терморегуляція – це __________________________________

2.     Волосся і нігті – рогові утвори __________________________

3.     Основні функції шкіри _________________________________

Виберіть правильну відповідь

1.     Вкажіть пігмент, який захищає організм від дії ультрафіолетових променів   а)  меланін                           б) міозин                             в) родожин

2.     За звичайних умов у дорослої людини за добу в середньому утворюється первинної сечі

а) 50 л                                   б) 250 л                               в) 150 л

     3.  Центр рефлексу сечовипускання розташований у  мозку 

          а) довгастому                       б) проміжному                   в) спинному

ІІІ-рівень

Розгляньте схематичний малюнок і підпишіть структури позначені цифрами:

Встановіть відповідність між структурами сечовидільної системи та їх функціями

Структури сечовидільної системи	Функції
1.     Нирки 2.     Сечоводи 3.     Сечівники 4.     Ниркова миска 5.     Звивисті канальці 6.     Капсула нефрону 7.     Приносна артерія 8.     Виносна артерія 9.     Ниркова вена	А. утворення вторинної сечі Б. накопичення сечі перед її надходженням до сечоводу В. виведення сечі з нирок Г. підтримання сталості внутрішнього середовища організму та виведення продуктів розпаду Д. виведення сечі з організму Е. виведення крові з нирки Є. Виведення крові з капсули Ж. надходження крові в ниркову капсулу

 ІV – рівень

Дайте відповідь на одне із запитань:

1.     У чому полягає і чим забезпечується бар’єрна функція шкіри?

2.  Опишіть шлях, що пройде молекула води від товстого кишечника до сечового міхура. 

План конспект уроку хімія 7 клас ""Масова частка елемента у складній речовині"

Тема: Масова частка елемента у складній речовині.

Мета: сформувати поняття про масову частку хімічного еле­мента в складній речовині; навчити розраховувати ма­сову частку елемента в сполуці та масу елемента в пев­ній масі сполуки за його масовою часткою; розвивати логічне мислення, самостійність; виховувати старанність, повагу до однокласників.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І Менделєєва.

Тип уроку:засвоєння нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка готовності учнів до уроку  та наявність виконання письмового домашнього завдання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

-Дайте визначення поняттю «відносна молекулярна маса», по­яснивши, що в даному випадку означає слово «відносна»?.

-Як її розраховують.

Самостійна робота за двома варіантами із взаємоперевіркою відповіді записуються на дошці.

Варіант І

1 Обчисліть відносну молекулярну масу для сполуки з хімічною формулою Al₂О₃.

2.Запишіть за допомогою хімічних символів і цифр та обчисліть відносну молекулярну масу молекули нітратної  кислоти, яка складається з одного  атома   Гідрогену, одного атома Нітрогену  та трьох  атомів Оксигену.

Варіант 2

1.Обчисліть відносну молекулярну масу для сполуки з хімічною формулою H₂SО₄.

2. Запишіть за допомогою хімічних символів і цифр і обчисліть відносну молекулярну масу молекули хлоридної кислоти, яка складається з одного атома   Гідрогену та одного атома Хлору.

III.Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

Які речовини відносять до складних?

Яку інформацію про речовину несе хімічна формула?

Як визначають кількісний склад речовини?

IV. Мотивація навчальної діяльності

«Проблемне питання»

Пірит – один з найпоширеніших в Земній корі сульфідів. З Грецької «Камінь, що висікає вогонь» повязана з властивістю піриту давати іскри при ударі. Завдяки цій властивості, використовувався в колесцових замках перших рушниць і пістолетів. Пірит утворюється в закритих басейнах, подібних до Чорного моря, в результаті звязування заліза із сіркою, тому формула піриту FeS₂.  

-          Яка  масова частка Ферума та Сульфуру у сполуці піриту?

        

 V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Масова частка елемента в речовині (ω) — це відношення його відносної атомної маси до відносної молекулярної маси речовини, до складу якої він входить.

Масова частка елемента розраховується за формулою

W=

де п — кількість атомів цього елемента в молекулі (позначена ін­дексом);

Аг  — відносна атомна маса елемента, масова частка якого розрахо­вується;

Мг — відносна молекулярна маса речовини.

Масова частка елемента звичайно вимірюється у відсотках, але іноді її виражають у частках одиниць (у цьому випадку не треба мно­жити на 100 %).

Фізичний зміст масової частки елемента полягає в тому, що вона показує масу атомів того чи іншого елемента в 100 г речовини.

Для формування вміння обчислювати масові частки елементі її у сполуках розв'яжемо задачу

Задача 1.

Розрахуйте масові частки хімічних елементів у вуглекислому газі СО₂.

Розв'язання

Знайдемо відносну молекулярну масу вуглекислого газу:

Mr(CО₂) = Ar(C) + 2Ar (O) = 12 + 2·16 = 44.

Обчислимо масові частки Карбону і Оксигену:

W(С) =

W(О) =

Зверніть увагу на те, що сума масових часток Карбону й Оксигену дорівнює 1. Масову частку Оксигену можна також обчислити, відні­маючи від одиниці масову частку Карбону:

W(О) = 1- W(С) = 1- 0,273 = 0,727

Відповідь: W(О) =72,2%,  W(С) =  27,3%

VI.   Закріплення знань учнів .

Розв'язування задач (біля дошки) .

1.Обчисліть масову частку елементів у крейді СаСО₃.

2.Обчисліть   масову  частку   елементів   у   сульфатній   кислоті Н₂S0₄.

3.У якому з оксидів — N₂O₅ чи NО₂ — масова частка Оксигену

більша?

VIІ. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон», учні по черзі передають уявний мікрофон

- Яких результатів досягли і яким чином

 VIІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати § підручника

2.Виконати письмові завдання .

Це цікаво!! Амадео Авогадро

Амедео Авогадро (1776-1856)

Коротка біографія: 

Народився у Турині, Італія.

Фізик, хімік, заклав основи молекулярної теорії, узагальнив відомості про склад речовини, вивчав кількісний склад багатьох речовин

Сформулював закон Авогадро. 

Зако́н Авога́дро — однакові об'єми будь-яких газів при однаковому тиску і температурі містять однакову кількість молекул. Він був відкритий  Амедео Авогадро в 1811 році.

Наслідок закону Авогадро: однакові кількості молекул різних газів при однаковій температурі і однаковому тиску займають однакові об'єми. Так як 1 моль будь-яких газів містить однакову кількість молекул — 6,02·10²³, це число називають сталою Авогадро і позначають ${\displaystyle N_{A}}$.

Об'єм, який займає один моль будь-якого газу при нормальних умовах, називається молярним об'ємом (позначається V_m). Нормальними (скорочено н. у.) називаються такі умови, коли температура дорівнює 0 °C, а тиск 1 ат., або 760 мм рт. ст. Молярний об'єм усіх газів незалежно від їх маси однаковий і дорівнює 22,4 дм³ (22,4 л).

Цікаво знати:

За сімейною традицією, Амадео мав почати кар'єру у юриспруденції. Навіть прізвище «Авогадро» походить від слів «avogadro» або «avogaro», що на середньовічному венеціанському діалекті означають «адвокат».
Юрист Авогадро самостійно освоїв фізику і впродовж усього життя активно займався самосвітою.

Вивчаючи наукову літературу, Амадео Авогадро виписував найважливіші для себе факти. Усього його виписки займають 75 томів не менш як по 900 сторінок кожен.

хімія 8 клас додаток до уроку з теми Кількість речовини. Моль - одиниця кількості речовини. Число Авогадро.

План конспект уроку з біології 6 клас Тема: "Вегетативне розмноження рослин"

План – конспект уроку біологія 6 клас

Тема: Вегетативне розмноження рослин.

Мета: розширити знання учнів про розмноження рослин, ознайомити з типами розмноження; дати поняття про те, як передається спадкова інформація від дорослого організму до молодої рослини; розвивати вміння порівнювати життєві процеси рослин; уміння визначати вид нестатевого розмноження, уміння логічно мислити та робити висновки; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: картки із завданням, підручник, фото

Тип уроку: засвоєння нових знань 

Хід уроку

1.Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

 Тестування

1.       Стрижневу кореневу систему мають: а) подорожник; б) кульбаба; в) кукурудза; г) редька

2.       До основної тканини листка належить: а) губчасті клітини; б) стовпчасті тканини; в) судинно-волокнистий пучок; г) шкірка

3.       Розрізняють жилкування листка: а) паралельне; б) сітчасте; в) дугове; г) спіральне

4.       Розрізняють типи  листкорозміщення: а) почергове; б) супротивне; в) лінійне; г) кільчасте

5.       Річні кільця у стеблі берези можна побачити в: а) корі; б) серцевині; в) лубі; г) деревині

6.       Корінь, який утворюється із зародкового корінця, називається: а) додатковий; б) головний; в) бічний; г) осьовий

3. Мотивація навчальної діяльності

Грози пройшла... Зітхнули трави.
Квітки голівки підняли,
І сонце тепле і ласкаве
Спинило погляд на землі. (О. Олесь)

       Дійсно, якщо спинити погляд на землі, то можна побачити, що світ природи чарівний, різноманітний, чудовий. Кожна рослина займає  певне місце у природі, де вона одержує все необхідне для свого життя. Але зберегти своє існування вона може тільки в тому разі, якщо спроможна швидко утворити велику кількість особин, тобто розмножитися. Нові й нові особини розселяться на нових площах, знайдуть там потрібні умови для життя і таким чином збережуть не тільки своє існування, а й існування свого виду. Отже, розмноження с основною властивістю живих організмів поряд із живленням, диханням, розпитком, подразливістю і є тією умовою, що сприяє існуванню як окремого виду рослини, так і розмаїттю рослин на Землі.

- Чому рослини, для яких притаманний нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені по земній кулі?

4. Засвоєння нових знань

 Розповідь з елементами бесіди

-         Що таке розмноження?

Усі живі організми здатні до розмноження. Завдяки розмноженню особини кожного виду мають змогу відтворювати собі подібних.

Розмноження - це збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом.
-  Які відомі способи розмноження?

Розрізняють три типи розмноження:

 - статеве,

- нестатеве  

          -вегетативне.
           Статеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих статевих клітин. Чоловічі статеві клітини мають назву спермії, або сперматозоїди, а жіночі  яйцеклітини.

Нестатеве розмноження здійснюється окремими нестатевими клітинами. Наприклад, водорості та вищі спорові рослини розмножуються спорами. Спора - це окрема нестатева клітина, оточена захисними оболонками.
Спори різних організмів відрізняються формою, розмірами, способом пересування тощо. У водоростей спори можуть бути як рухомими, так і нерухомими. У вищих спорових рослин (мохів, хвощів, папоротей, плаунів) спори лише нерухомі. Рухомі спори мають джгутики, за допомогою яких вони пересуваються. Нерухомі спори поширюються лише пасивно - водою, вітром, за допомогою тварин. Завдяки цьому організми розселяються на значні відстані. Зазвичай нерухомі спори мають щільні оболонки, які надійно захищають розташовану всередині спори клітину. Потрапивши у сприятливі умови (вологе середовище, певна температура), спора проростає - з неї утворюється нова особина.

             Багатоклітинні організми здатні розмножуватись і вегетативно.
Вегетативне розмноження  рослин здійснюється частинами вегетативних органів і ґрунтується на здатності рослин легко утворювати нові вегетативні органи, в тому числі втрачені або відсутні (регенерації).

Вегетативне розмноження
            ↓                      ↓

Природне            Штучне

Робота в парах (робота з підручником ст.138-139)

І  пара  - Природне вегетативне розмноження

ІІ пара  - Штучне вегетативне розмноження

Частина тіла рослини, яку людина відокремлює для вегетативного розмноження, називається живцем.

         Типи живців у рослин (мал.128 ст.140 підручник):

- стеблові (смородина, агрус);

- листкові (глоксинія, сенполія);

- кореневі (хронь).

5. Закріплення вивченого матеріалу

Дослідницький практикум. Вегетативне розмноження рослин

6. Підсумок уроку

Оцінювання  

7. Домашнє завдання: §31 (письмово відповісти на запитання № 1-4  у підручнику ст.142)