Слово "літопс" утворилося з двох грецьких слів "камінь" і "зовнішність" або "lithos" - камінь і "opsis" - виглядати. Літопси неспроста називають "живими каменями". У живій природі вони маскуються під форму та колір каменів, серед яких і зростають.

Англійський ботанік Берчелл, який вперше відкрив цю рослину в 1811 році, подорожуючи по пустельній області Великого Карро, один раз вирішив відпочити та присів поруч із купкою гальки. При уважному розгляді серед цих каменів він виявив рослини, які формою та малюнком майже повністю відповідали гальці. Так був відкритий літопс турбініформіс.
Два м'ясистих, зрослих між собою листа розділені ущелиною. Різноманітним є і забарвлення цих невеликих сукулентів. Верхня сторона листя плямиста, від світло-бурої до жовтогарячої або фіолетової. Плями на поверхні листя - це своєрідні віконця, через які засипана піском рослина поглинає світло. Під час посухи пара старих листків засихає, але після дощу виростає нова.

Зайва волога згубна для літопса, але загальна вологість повітря корисна. Обприскуйте рослини так, щоб краплі не осідали на листях. Як тільки з'явилися бутони, необхідно припинити полив до появи квіток. Під час цвітіння поливати потрібно рідко, з повним висиханням ґрунту між поливами. Після цвітіння, з листопада, наступає період спокою, що триває до появи ознак росту навесні. Зимівля літопсів має бути абсолютно сухою, з низькою вологістю повітря.
Літопси розмножуються тільки насінням. Перед посівом насіння необхідно замочити на 3 - 6 годин, посіяти та накрити склом. Щодня обприскувати і провітрювати. При температурі +20-25 °C сходи з'являться через тиждень. До речі, це і є мінімальна температура, при якій вони добре ростуть і щорічно квітують у домашніх умовах. Взагалі чим вона вища, тим менше вони мають потребу в достатку сонячного світла. Втім, це стосується майже всіх сукулентів.
"Живі камені", що здатні виживати в неймовірно складних умовах пустелі, гинуть у колекціях навіть досвідчених квіткарів. А причина цього - надлишок води.
Немає коментарів:
Дописати коментар